Презентація книги «ЄДИН СВЯТ»
Римський екуменічний центр «Pro Unione», яким опікуються Отці Францисканці і, який є місцем систематичних зустрічей представників різних конфесій, що вивчають екуменічну спадщину Другого Ватиканського Собору, у п'ятницю, 25 травня 2012 р., став свідком представлення книги про розуміння святості в християнстві «Єдин Свят» українського богослова Тараса Дзюбанського. Біблійні, богословські та історичні аспекти розуміння святості у християнському житті авторства українського науковця представлені в книзі, яка побачила світ у видавництві «Дух і літера» та розповідає про концепцію святості в християнстві.
Кожна людина бажана Богом і є Божим чудом. Християнство не є релігією страху, але довіри та любові до Отця, який нас любитьСвятий Павло навчав, що Святий Дух спонукує нас взивати до Бога «Авва-Отче!», тобто звертатися до Нього з дитинною любов’ю, і Церква від самих початків прийняла цей заклик, передовсім, у молитві «Отче наш». Цій темі Святіший Отець Венедикт XVI присвятив своє повчання, виголошене під час загальної аудієнції у середу, 23 травня 2012 р., продовжуючи цикл повчань про молитву.
«Ми – в переможній команді, бо Господь переміг світ». Подячний обід Папи Венедикта XVI з кардиналамиВ понеділок, 21 травня 2012 р., Папа Венедикт XVI зустрівся на святковому обіду з членами Кардинальської Колегії, щоб, подякувати їм за побажання та слова підтримки, висловлені з нагоди його 85-ліття та 7-ї річниці з часу обрання на Наступника святого Петра.
«Кардинали – це мої друзі», – цими простими та щирими словами Папа склав подяку членам Колегії, користаючи з нагоди, щоб підсумувати сім років свого служіння. «Дякую, насамперед, Господу Богу, за многі літа, які Він мені вділив, роки, сповнені численними радісними днями, чудовими періодами, але також – темними ночами. Але оглядаючись назад, розумієш, що також ночі були необхідними та добрими, і є причиною для вдячності». ГОСПОДНЄ ВОЗНЕСЕННЯ Христос возноситься на небо з гори Оливної, де так часто проводив ночі в молитві, звідки починався Його голгофський шлях, де зрадив Його Юда. Як у Старому Завіті первосвященик входив у Святая Святих, щоб просити за людей перед Богом, так і Христос возноситься на небо, «…щоб заступатися за них» (Євр. 7, 25). Уже самої Його присутності на небі достатньо для нас, тому що Той, Хто освятив і підніс у Його Особі людську природу, покриє милістю і тих, заради кого Христос прийняв людське єство. Отже, «Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все» (Єф. 4, 10). Христос був піднесений на небо Своєю Божественною силою. Хмара, що приховала Його від очей апостольських, була не засобом перенесення, а почестю Божества, як і слава Бога Ізраїля у вигляді хмари наповняла скинію. «І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію» (Вих.. 40, 34). Місце Його після Вознесіння — місце «вище всіх небес».
|
