За покійного кардинала Йосифа Глемпа в день його похорону 28 січня молилися в Римі в польському храмі святого Станіслава. Літургію очолив архієпископ Едвард Новак, канонік Папської Базиліки святого Петра. З ним співслужив єпископ Іриней Білик, канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре та численна кількість священиків. Проповідь виголосив професор Папського Григоріянського університету о.доктор Марко Інгльот з чину Єзуїтів, якого кардинал Йосиф висвятив на священика 25 років тому.

В плані підготовки до Тижня Молитов за єдність християн в усьому світі в Папській базиліці Санта Марія Маджоре Архієрейську літургію очолив владика Іриней Білик, Канонік цієї Базиліки. З ним співслужили священик з Мексіки Roberto Sánchez Cabrera і диякон Dkerix Moguel; священик з Конго Dieu Donne Kambale Kasika та священик з Хорватії Marijan Pavelic, які вперше в житті були присутні на Літургії східного обряду. Їм допомагав піддиякон Антон Крушельницький з Бучацької єпархії УГКЦ. Всі вони навчаються в Папському Університеті Святого Хреста («OPUS DEI»).

2013 рік проголошений Папою Венедиктом XVI, як «Рік Віри». Кожна людина у своєму житті шукає зустрічі із Богом. А Він не є десь далеко. Бога ми можемо зустріти у кожному із нас « ми бо створені на образ і подобу Божу», «де двоє, або троє зберуться у моє ім'я, там Я є серед вас».

Але чи ми довіряємо Христу, любимо Його насправді? Вірити в Бога, довіряти йому - значить покладатися на Нього.

Дієцезія Чівітавек’я і Тарквінія - одна з багатьох дієцезій Римо-Католицької Церкви в Італії, зокрема в провінції Лаціо. Вона належить до римської митрополії і була заснована 5 грудня 1435 року як дієцезія Корнет Тарквінія. А саме місто Тарквінія було древнім єпископським осідком принаймні з п'ятого століття.

У 1854 році вона булла об'єднана з дієцезією Чівітавек’я і дістала назву дієцезія Чівітавек’я і Тарквінія. Місцем осідку єпископа  було вибрано місто Чівітавек’я.  Хоч сама Дїєцезія  Чівітавек’я бере початок з четвертого століття. А портове місто Чівітавек’я з'явилося в 1 столітті н.е. на місці поселення етрусків і замінило Остію в якості головного порту Римської імперії.

«Коли йдеться про християнську віру, то маємо на увазі передусім віру в Триєдиного Бога: Отця, і Сина, і Святого Духа, – якою людина відповідає на Його бажання пригорнути її, даруючи Життя. Таким чином, ми довіряємо Богу як люблячому Отцеві, який кличе нас до себе, запрошуючи стати причасниками спільноти Божої любові, обдаровуючи своєю силою з висоти – благодаттю, та посилаючи справжнє пізнання невидимих речей. Вірити – означає вповні відкритися до Божого дару любові, зверненого до Його творіння», - наголошує у Пастирському посланні до духовенства, монашества та мирян з нагоди Року віри Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ.

Предстоятель Церкви переконаний, що запрошення Бога до участі в житті із Ним можна помітити в самій природі людини, яка створена на Його образ і подобу. Навіть коли людина, понівечена гріхом, втрачає Божу подобу, вона не може втратити прагнення до високих речей, до надприродного буття. Підставою християнської віри і її засновником, як зауважує у Посланні Блаженніший Святослав, є воскреслий Господь Ісус Христос, тому вже дві тисячі років християнська віра дозволяє віруючим жити з відчуттям безнастанної присутності нашого Господа». На переконання Глави і Отця УГКЦ, з віри християнин черпає відвагу жити за Божими законами, а тому і з надією дивитися в завтрашній день і водночас входити в нього. Адже така віра «проростає в надії, щоб плодоносити любов’ю».

Детальніше...