Ватиканська газета «L'Osservatore Romano» від 27.04.2012 року присвятила цілу полосу публікацій необхідності збереження народами своєї історичної пам'яті і правдивого погляду на минуле заради того, щоб бути глибоко вкоріненими в реальності і з надією дивитися в майбутнє. У статті під назвою «У пошуках критичної пам'яті» зазначається, що в сучасній Росії після падіння комуністичного режиму не відбулося «ясного і рішучого засудження радянського періоду», що стало перешкодою для розуміння сьогодення і майбутнього. Підкреслюється, що «історична амнезія» в Росії існувала з 1917 р. і з плином часу набула характеру призвичаєння. Крім того, звертається увага, що в Радянському Союзі існувала «демонізація» зв'язку з минулим, або навпаки, «реінтерпретація» деяких подій в ключі домінуючої ідеології, як наприклад перегляд особистості царя Івана Грозного в сталінський період. Ватиканське видання зазначає, що російський дисидент Олександр Солженіцин зрозумів, що «більшовицька диктатура мала серед своїх головних цілей руйнування самосвідомості народу і таким чином його здатності до опору».
В іншій статті, під назвою «Архів терору», «L'Osservatore Romano» повідомляє про видання в Італії фотоальбому «Життя в одному погляді. Жертви великого сталінського терору». В ньому представлені знімки людей, засуджених комуністичною владою на смертну кару. Вони робилися в московських в'язницях для ідентифікації засуджених перед розстрілом.
Автор видання італійська дослідниця Лучетта Скарафія зазначає, що особи людей, яких хотіли викреслити з історії, сьогодні є для нас нагадуванням про її трагічні сторінки. «Пам'ять може служити як засіб проти зла, не тільки продовжуючи спогади, але саме перешкоджаючи тому, щоб воно коли-небудь знову повторилося», - зазначає дослідниця на сторінках ватиканського видання.
(За матеріалами білоруської секції радіо «Ватикану»)
