Дорогі брати й сестри!

На початку Великого Посту, який є шляхом найбільш інтенсивного духовного занурення, Літургія знову пропонує нам три покутничі  практики, дуже важливі для біблійної і християнської традиції – молитву, милостиню і піст.

Це, власне, наша підготовка до свята Пасхи і допомога нам пережити досвід Божої сили, яка, як ми чуємо під час нічної Пасхальної літургії, «проганяє зло, змиває провину, повертає невинність тим, що впали і радість сумним, проганяє ворожнечу, породжує згоду і упокорює усяку владу» (Пасхальне Проголошення).

В традиційному Посланні на Великий Піст у цьому році мені б хотілося в особливий спосіб зупинитися на цінності та змісті посту. Великий піст викликає спогади сорока днів посту, проведених Господом в пустині перед початком Своєї публічної місії. Читаємо в Євангелії: «Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, щоб диявол Його випробовував. Він постив сорок день і сорок ночей і врешті зголоднів» (Мт 4, 1-2). Як Мойсей, перед тим як отримав таблиці завіту (пор. Вих.34,28); як Ілля , перед тим, як зустріти Господа на горі Хорив (пор 3 Цар 19,8), так і Ісус в молитві і пості готувався до Своєї місії, початком якої стала жорстока сутичка зі спокусником. Давайте замислимося над тим, що для нас, християн, означає і яке має значення позбавлення себе чого-небудь, що само собою є благом і користю для нашого існування. Святе Письмо і уся християнська традиція вчать, що піст є великою допомогою для того, щоб уникати гріха і всього, що до нього спонукує.

14 січня відбулося святкове Богослуження в храмі Преображення Господнього на Ясній горі в Гошеві, урочистість якого возвеличив своєю присутністю Преосвящений Іриней Білик, ЧСВВ, теперішній канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре з Риму.

Владика Іриней вперше очолив Богослуження в цьому храмі після повернення монастиря 12 лютого 1990 року законному власникові - Чину Святого Василія, на свято Трьох Святителів. В той час храм і монастир після атеїстично-комуністичного лихоліття стояли в руїні, обшарпані стіни і знищенні оригінальні фрески, дірявий дах.

Під час цієї першої післявоєнної Служби Божої на тимчасово зібраний престіл крізь великі тріщини в стінах і стелі пробивалися слабкі промінчики передвесняного сонця, через вибиті вікна і відсутність дверей в храмі був жахливий перетяг, монахи сповідали в одягнених каптурах. В той історичний день на Службі Божій разом з Владикою співслужили в.преп.о.Нікодим Гуралюк, ЧСВВ, і в.преп.о.Матей Гаврилів, ЧСВВ.  Василіянський Чин як і вся наша багатострадальна Мати-Церква виходили з катакомб до нових сподівань і надій.

Щоб возвеличити торжество свята Богоявлення, до храму Різдва Пресвятої Богородиці Улашківської обителі прибув єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре, де морозним раннім ранком розпочалася ця святкова відправа.

Преосвящений Іриней привітав усіх присутніх з цим величним святом Богоявлення та наголосив, що Свята Мати Церква закликає нас насамперед духовно переживати ту подію, яка сталася понад дві тисячі років тому на березі ріки Йордану, коли Сам Отець Небесний представляє людству Свого Сина улюбленого та закликає Його слухати. Також Владика нагадав слова Папи Венедикта XVI , який під час Святої Літургії з нагоди свята Хрещення Господнього в Базиліці св.Петра сказав, що «Різдво та Богоявлення служать перш усього для того, щоб вчинити нас здатними відкрити очі і серце на таємницю Бога, Який приходить, щоб бути з нами. Так і свято Хрещення Ісуса впроваджує нас у щоденність особистого стосунку із Ним. Дійсно, через занурення у води Йордану Ісус зєднався з нами мостом, Який Він спорудив між Собою і нами, завдяки якому Він стає нам доступним, стає Божественною веселкою у нашому житті, дверима надії і одночасно знаком, що вказує нам шлях, який ми маємо пройти у активний і радісний спосіб, щоб Його зустріти».  

В навечір’я Різдва Христового Єпископ Іриней Білик ЧСВВ, канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре, відслужив Божественну Літургію в Соборі Святого Павла для групи прочан, що прибули з України в кількості 50 осіб в співслужінні в.преп.о.Дам’яна Кастрана, ЧСВВ, ігумена Гошівського монастиря ЧСВВ та преп.о.Іринея Валявки, ЧСВВ, всечесніших отців Віталія Храбатина, капелана римської міської лікарні та Андрія Майби і Ігора Гілецького з Стрийської Єпархії.

В свойому слові владика Іриней насамперед привітав всіх прочан, що прибули з України в цей Ювілейний рік Апостола Павла і зараз мають таку особливу ласку і нагоду приймати участь в Божественній Літургії в соборі Святого Павла, де знаходяться мощі цього великого Апостола Народів. Дальше Владика коротко нагадав історію покликання і служіння апостола Павла та історію життя і покликання кожної людини та  закликав за словами Папи Івана Павла ІІ ставати теперішніми апостолами Євангелії серед своїх ровесників і молитися за кращу долю нашого народу та України.

На завершення Владика Іриней уділив своє Архієрейське благословення та привітав всіх з наступаючим Різдвом Христовим та Новим роком. Всі присутні мали можливість приступити до Св.Сповіді та Св.Причастя, помолитися на гробі Ап.Павла та пройти через Святі двері, відкриті Папою Венедиктом  XVI на початку проголошення  Святого Року Ап.Павла.