Під час загальної аудієнції з вірними 10 серпня 2011 р. Папа Венедикт ХVІ зауважив, що в кожній епосі були чоловіки та жінки, які присвячували своє життя Богові у молитві. Ці монахи та монахині засновували свої спільноти в дуже гарних місцевостях: у маленьких мальовничих селах, на горах та пагорбах, на берегах озер чи морів, а то й на маленьких островах. Ці місця мають два спільні і дуже важливі елементи для контемплятивного, тобто споглядального способу життя: красу довколишнього сотворіння, що вказує на красу Господа Бога та тишину, забезпечену відстанню від великих міст та важливих сполучних шляхів. Як зазначив Вселенський Архієрей, тишина – це одна із зовнішніх умов, яка сприяє кращому зосередженню, слуханню Бога, медитації. Сам факт, коли особа втішається тишиною або дозволяє, щоб ця тишина її «заповнила», спонукає до молитви. «Бог промовляє у тишині, але необхідно вміти Його слухати», наголосив Венедикт ХVІ, додавши, що саме тому монастирі є оазами, де Господь промовляє до людства. Монастирські подвір’я – це символічні місця, бо ж вони є внутрішньою територією (клявзурою), закритою для відвідування сторонніми людьми, однак, відкритою в напрямку неба.

 

25 червня 2011 року владика Іриней Білик відвідав провідний Інститут надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля Академії Наук України в Києві з нагоди  50-ліття цього Інституту. За час своєї діяльності Інститут зробив вагомий внесок в розробку сотень нових матеріалів, тисячі різноманітних інструментів, десятків нових технологій. В кращі часи в Інституті працювало біля 3,5 тисячі працівників. За 50 років своєї діяльності в цьому Інституті захищено 50 докторських і 303 кандидатські дисертації, випущено понад 8 тисяч наукових статей, зроблено понад 3 тисячі наукових винаходів, випущено продукції на 650 млн. доларів. Інститут став одним із провідних наукових центрів матеріалознавства світового значення в області досліджень при надвисоких тисках і екстремально високих температурах, що має велике застосування в різних технічних і господарських галузях, а особливо для оборонної галузі і космічних технологій.

Щороку 5 серпня католицька Церква святкує річницю посвячення Папської базиліки Santa Maria Maggiore (Святої Марії Більшої) в Римі. Храмовий празник називають також святом Пресвятої Марії Сніжної. Ця назва пов’язана з чудом снігопаду у серпні 358 року.

 Як оповідає історія, у період понтифікату Папи Ліберія (352-366), римський патрицій Джованні і його дружина, не маючи дітей, постановили заповісти все своє майно Пресвятій Богородиці і у своїй молитві просили Богородицю, щоб Вона дала їм знати, в першу чергу в чому найбільше зацікавлена Пресвята Богородиця. І Пресвята Діва Марія, вислухавши їхні щирі молитви, в чудесний спосіб вказала в чому Вона найбільше зацікавлена. Матір Божа, з'являється одночасно патрицію Джованні і його дружині,  запрошуючи їх піти подивитися на місце вкрите снігом, щоб побудувати там храм, присвячений Діві Марії. Значить, це був знак , яким Богородиця вказувала їм, як вони мають розпорядитися своєю спадщиною. Джованні поспішив повідомити Папу Ліберія, який їм відповів, що також мав у сні явління Пресвятої Богородиці з цією пропозицією.