Як згадувалося, 12 квітня 2013 року, на 92 році життя та 70 чернечого покликання, відійшла з цього світу по вічну нагороду с. Софія Анастасія Мудра, СНДМ, рідна сестра єпископа-емерита Івано-Франківської Архієпархії Софрона Мудрого, ЧСВВ.

13 квітня тіло покійної прибуло із лікарні «San Pietro» до Генерального дому сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Сестри спільноти Генерального дому зустріли тіло покійної та процесійно, зі свічками і співом воскресних пісень запровадили покійну співсестру до каплиці.

Архієпископ Микола Етеровіч, Генеральний секретар Синоду Єпископів Католицької Церкви, у співслужінні з о. Амброзієм Самусем, відслужили Панахиду.

А о 10:00 розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку відслужили Преосвященний Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, Преосвященний Владика Іриней Білик Канонік Папської Базиліки SantaMariaMaggiore, єпископ-емерит Софрон Мудрий та понад 20 священиків: о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ, Протоархимандрит та Отці Консультори, Ректори Папських Колегій – о. Луїз Касіяно, ЧСВВ та о. Стефан Стареправо, ЧСВВ, о. Марко Семеген, Пасторальний координатор для  українців в Італії, о. Яків Кулич та численні інші священики.

За покійну с. Софію молилися близько 30-и сестер Служебниць, що проживають в Римі, а також прийшли сестри Василіянки, сестри зі Святоуспенського монастиря, семінаристи двох Папських Колегій, родина та друзі і знайомі бл. п. с. Софії.

Під час Літургії Преосвященний Владика Діонісій наголосив на важливості давання, жертвування себе. Все, що людина має – вона прийняла і все мусить віддати. Переходити із сприймання до давання. Духовний зріст – це постійне давання. І с. Софія все мусить віддати, щоб існувати в іншому вимірі. І саме у віддані криється таїнство життя вічного.

Після Літургії до присутніх звернувся Владика Софрон Мудрий. Він подякував всім за спільну молитву.

Божественну Літургію та Чин похорону співали сестри Служебниці та студенти Колегії св. Йосафата.

А о 14:00 о. Іван Музичка та о. Василь Кулиняк відслужили панахиду, разом зі сестрами Василіянками та сестрою Маркіяною Згромадження св. Йосифа, що проживають при Соборі св. Софії.

Після панахиди о. Іван Музичка звернувся до присутніх із проповіддю, в якій особливо наголосив на важливості служіння, що є притаманною рисою та основним завданням сестер Служебниць. Покійна Сестра Софія, за словами о. Івана, виконала це завдання з найбільшою посвятою.

О 14:30 тіло покійної с. Софії було перевезено на цвинтар Campo Verano. Похоронні відправи завершаться у вівторок, 16 квітня 2013 року.

Сестра Софія залишиться в пам’яті Сестер Служебниць та всіх, хто її знав, як вірна слугиня Господня, яка до останнього свого віддиху молилася за Церкву, Згромадження та весь український народ. Вона переймалася долею України та Христової Церкви, заради чого жертвувала всі свої терпіння та молитви.

Нехай Господь упокоїть її у місці світлому, місці спокійному, де є житло всіх щасливих.

Вічна їй память!

сестри служебниці

Вранці,12 квітня 2013 року, в римській лікарні San Pietro, після тривалої важкої хвороби, відійшла до вічності с. Софія Анастасія Мудра, Служебниця Непорочної Діви Марії.

Анастасія Мудра народилася у родині Григорія Мудрого і Варвари Павлишин, дня 8 лютого 1922 року в м. Золочеві вул. Глинянська 91 (нині Шевченка), на Львівщині.

Початкове виховання і релігійну формацію отрималав численній християнській родині. Від п’ятого року, разом з братом Степаном, ходили до садочку-захоронки, яку вели сестри Служебниці. Там вивчали церковні та народні пісні, різні молитви, дитячі вірші та забави. З батьками і рідними в неділі і свята поспішали до церкви й монастиря оо. Василіян, а деколи ішли з батьками до парафіяльної церкви св. Воскресіння у центрі міста.

Навчалася у початковій школі, разом зі сестрами і братами, в українській народній школі імені Маркіяна Шашкевича, яку закінчила у 1937 році. За ласкою Божою, Анастасія почула голос Марії, тому, під час окупації Галичини німецькими військами, вирішила вступити на новіціят сс.Служебниць у Кристинополі 28 травня 1943 року. Облечини прийняла 8 грудня 1943 року і розпочала свій новіціят, прийнявши ім’я Софія. Перші обіти склала 9 грудня 1945 року. Вічні – 30 грудня 1959 року.

Сестра пройшла нелегкий шлях воєнних лихоліть, виселення, тюремні допити, жертвуючи все заради добра Церкви і зросту Згромадження.

Від 1968 по 2010 роки працювала в пральні й гардеробі Української Папської Колегії св. Йосафата.

Від 15 липня 2010 року проживала в Генеральному домі Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Римі.

При слабкому здоров’ї та хреснім шляху, від молодих років, сестра прагнула жити у спільноті та молитися і надалі працювати на більшу славу Божу, Пречистої Діви Марії та для добра всіх тих, з ким жила. Сестра весь свій час присвячувала молитві та перебувала близько Кивота Христа. Сестра Софія молилася та всіх тих, хто потребує будь-якої послуги від неї. Вона жертвувала свої терпіння за добро, зріст та віднову Згромадження Сестер Служебниць.