Дорогі в Христі! Всесв.і в.преп.Отці, в.преп.Головна Настоятелько, преп.Сестри, дорога Родино, дорогі Брати і Сестри!

В цей Різдвяний час, коли святкуємо прихід з небес на землю Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, відійшла у вічність, до небес по заслужену нагороду дорога нашій пам’яті і нашому серцю ісповідниця віри, в.преп.сестра Софронія-Катерина, наймолодша рідна сестра моєї матері, перша магістра, чи як її називали у  згромадженні Пресвятої Євхаристії – вчителька.

Як і її найстарша рідна сестра та співзасновниця і перша Настоятелка Вашого Згромадження с.Михаїла (Марія), ще з юних літ полюбила Бога понад усе і тому вибрала дорогу всецілої посвяти і служінню Богові. Це є найбільша жертва та послуга, яку могла зробити для Бога, Церкви та України. Та й цю любов засвідчувала своєю активною участю в катакомбному житті УГКЦ і в заснованому за благословенням священомученика Миколи Чарнецького Євхаристійного Згромадження в ті часи жорстокого переслідування за віру і національну свідомість.

Сильна віра і глибока довіра до Бога давали їй силу, щоб витривати в любові до Бога, до Католицької Церкви і свого Українського народу в часи довгого жорстокого комуністично-атеїстичного переслідування. З відвагою і сміливістю вона організовувала підпільні Богослуження, на які запрошувала підпільних священиків, які вернулися із заслання, готувала дітей до першої сповіді, молоді подружжя до вінчання. Розповсюджувала в ті небезпечні часи тисячі вервиць, медаликів, образків,  католицьких фотографованих календарів, що підтримувало духовне життя наших віруючих. Перед святом Богоявлення приносила до наших домівок трохи освяченої підпільним священиком води, а перед Пасхою трохи освяченої солі чи яйце, що було для нас великою радістю і видимим зв’язком з Вселенською Католицькою Церквою.

Одного разу у Львові прийшла на знайому квартиру, де  була ревізія. І в сумці в неї знайшли  образки.  Її арештували, забрали в КГБ і допитували, щоб призналася, де придбала образки. Але вона мовчала, тому її мучили, пхали голки під нігті. Вона втратила свідомість і захворіла, тому її перевели в спецлікарню, але вночі їй чудом вдалося втекти тільки в нічній сорочці. І так вона переховувалася декілька років.

Давала добрий приклад і заохоту рідним і близьким до витривання у вірі та зберіганні Божих заповідей. Та і моє покликання до служіння в Христовому винограднику в основному завдячую їй та тітці Марії (с.Михаїлі),  їхнім молитвам і заохотою.

Господь обдарував її багатьма талантами, писала до передвоєнного «Місіонаря» вірші, при світлі свічок переклала не одну книжку з польської мови на українську, списавши не один грубий загальний зошит. Улюбленою темої для неї була тема про душі в чистилищі.

Втішалася свободою нашої Церкви і народу і успіхами та розвитком її рідного Згромадження Пресвятої Євхаристії, як також переймалася подальшою долею нашої Церкви і України.

Закінчилося її довге страдницьке земне життя, яке пройшло у випробуваннях долі і в небезпеках від ворогів нашого народу і нашої Церкви, від яких зазнавала переслідувань і навіть ув’язнення та катувань. Та разом з апостолом Павлом могла сказати: «Все можу в Тому, хто мене укріпляє, в Ісусі Христі" (Фил 4, 13). І не боялася тих, «що вбивають тіло, душі ж убити не можуть»  (Мт 10,28).

Дорогі в Христі  Блаженної пам’яті с.Софронія- Катерина жила для вічності, її життя, її щоденні турботи, молитви, старання були просякнуті пам’яттю про вічність і не шкодувала для Бога нічого. Тож Господь Бог, як люблячий Батько, приймає її сьогодні в Свої небесні обійми. Тож хіба можемо сумувати, коли вона перейшла у кращий світ, коли вона продовжує своє життя у щасливій вічності.  Найкращою згадкою про неї буде наше наслідування її чеснот.

Апостолка віри, надії і любові, ісповідниця віри і патріот України -так коротко, цими  словами, можна охарактеризувати її нелегке життя, наповнене різними терпінями і переживаннями. Та Господь дарував їй довге життя, яке прожила з великою любов’ю до Бога, Церкви і України.  

За це для неї наша шана і подяка, а Господь Бог нехай прийме її в Свої небесні обителі на місці світлому, на місці квітучому, на місці спокійному, звідки відійшов біль, печаль і зітхання, а життя безконечне. Амінь.

Із цієї  нагоди уділяю всім Вам, дорогі в Христі, моє Архієрейське благословення, повний відпуст  якого будемо жертвувати за блаженний упокій слугині Божої в.преп.с.Софронії (Катерини):

Благодать Новонародженого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і Причастя Святого Духа нехай зійде на Вас і перебуває з Вами завжди: нині, повсякчас і на віки вічні!

Христос Рождається!

Єпископ Іриней Білик, ЧСВВ